Ламаючи стереотипи: історії успіху випускників Quality Assurance Group

19.12.2016

У свої 26 років Оксана Складан успішний керівник проектів в ІТ-сфері і успішний модельєр весільного одягу. Випускниця курсів Quality Assurance Group поєднує роботу керівника проектів з моделюванням весільних суконь.

Про те, як їй це вдається, і як модельєр стала керівником проектів сфери ІТ - у розмові з Оксаною Складан.

 

Оксана Складан, 26 років. Львів‘янка. Керівник проектів однієї з ІТ-компаній Львова.

-  Я львів’янка, закінчила середню школу без жодних спеціалізацій. Особливої любові до точних наук у школі не було, більше захоплювалася іноземними мовами. До сфери ІТ в родині ніхто дотичності не мав. Батько – інженер-будівельник, мама працює у весільній агенції, молодший брат – у модельному агентстві. Мабуть, більшість родини ближче до «ліриків», аніж «фізиків».

Після закінчення школи навчалася у Львівському інституті економіки і туризму на заочному відділенні за спеціальністю «менеджмент». Обрала заочне навчання, щоб мати можливість  відразу поєднувати навчання з роботою. На моє переконання, - це цікавіше і більш практичніше. Працювала у весільній агенції, де, власне, захопилася моделюванням суконь. Серед наших замовників було багато вокалістів музичних гуртів, актори. Робота цікава, творча, і я вже на той час непогано заробляла.

 

- Два роки тому ти прийшла на курси Quality Assurance Group і сказала, що хочеш працювати в ІТ.  Чому?

Я зрозуміла, що хочу щось змінити. Мені подобалася робота, але з‘явилося непереборне прагнення змін. На той час у мене вже були друзі і знайомі пов’язані з ІТ-сферою, різні за віком і фахом. І під час спільного дозвілля, так складалося, стали переважати розмови про ІТ. Мене це захоплювало, і якось так «по замовчуванню» я вирішила для себе, що хочу працювати в ІТ-сфері.

Почала для себе з‘ясовувати, що саме мені потрібно. Переглядала в Інтернеті онлайн-уроки, блоги, форуми. В якийсь момент зрозуміла, що все дуже перемішується, все якось безсистемно. У кожного своя думка, позиція, позиції різних експертів і компаній. Зрозуміла, що так я далеко не зайду, якщо буду все підряд «вбирати». Витрачала багато часу, переглядала спеціалізовані сайти, але не було чіткого результату. Вирішила знайти курси, щоб спеціалісти склали все в правильне русло і чітко, щоб не треба було розпорошуватися.

Шукала «своє» довго. Спеціалізованих курсів у Львові широкий вибір. Зупинилася на «Основах Тестування Програмного Забезпечення» Quality Assurance Group. Для мене було визначальним, що саме тут викладачі мають великий досвід роботи в ІТ-сфері і самі є керівниками компаній.

Прийшла на презентаційне заняття і зрозуміла, що це моє. Під час двох місяців інтенсивного навчання, а це були заняття п’ять разів на тиждень по три години, залишила роботу у весільному бізнесі. Я повністю «переключилася» на опанування сфери тестування і додатково вдосконалювала англійську мову. Поринула у навчання з головою і це було надзвичайно цікаво. Передусім, захопили викладачі. Викладач Іван Нагірний - у нього все структуровано і доступно. Він багато уваги приділяє практиці. Також дуже допомагали друковані матеріали. Я навіть дотепер, якщо мені потрібно щось по власній роботі, переглядаю їх і знаходжу необхідні речі. 

Інший цікавий стиль викладання в Степана Плотиці. Він цікаво і насичено розказує, а ще все ілюструє на прикладах з власного багатого досвіду.

- Але після закінчення курсу «Основи Тестування Програмного Забезпечення»  ти не стала працювати Тест-інженером…

- Тут є кілька причин. І в цьому зіграла роль моя, так би мовити, непосидючість і цікавість. Я продовжила навчання в Quality Assurance Group. Мене зацікавив курс Івана Нагірного «Реляційні бази даних». Це був цікавий, насичений і дуже інтенсивний курс.  

Після завершення цього курсу я намагалася знайти себе, як Тест-інженера, побувала на кількох співбесідах, але без особливого успіху. Коли мене запитували чи мені притаманна така риса, як посидючість, чесно відповідала, що ні. Спробувала себе, як фрілансер, тестувала віддалено. Але зрозуміла, що мені все-таки більше подобається безперервний рух. Багаж знань, які я отримала на двох курсах, знадобився у пошуку себе в різних сферах ІТ. Вирішила спробувати себе в якості продакт-менеджера. На першій же співбесіді мене взяли в компанію. Керування проектами - це інша діяльність, аніж тестування. Але насправді ті знання, які я отримала на курсах, були настільки обширні, що я досить швидко все опанувала.

Через три місяці мені надійшла пропозиція про співпрацю з іншої компанії і, зваживши всі «за» і «проти», я перейшла туди. Мотивацією для зміни компанії для мене стало те, що тут більші перспективи і компанія гарно себе презентує у Львові. Мені навіть цікавіше було, що це компанія яка виготовляє щось своє. Бо попередня компанія, де я працювала, як і більшість, працюють на готових платформах, на них  вже роблять свою роботу. Компанія, в якій я зараз працюю, має свою платформу, в них є власний продукт, який вони придумують, вдосконалюють, просувають, продають, на ньому роблять інші продукти, проекти. Мені стало цікавіше працювати з цим і навіть цікавий сам бізнес-процес, як вони себе продають. Бо свій продукт продати важче, аніж використовувати інші, вже популяризовані.  Мені тут дуже подобається, і якщо спочатку певні речі давалися важко, а робота займала увесь вільний час, то тепер все налагоджено, чітко, я навіть повернулася до моделювання весільних суконь, але вже як до хобі.

- Впевнено почуваючись вже у сфері ІТ, ти, водночас, почала здобувати успіхи на міжнародному рівні в дизайні весільного одягу. Як це поєднується?

- Чесно кажучи, сама не сподівалася цього. Як тільки прийшла в сферу ІТ в мене не було часу чимось іншим зайнятися. Я увесь час приділяла роботі, вивченню нового. Є, звичайно, якийсь безперервний процес навчання, тому що це така сфера, яка постійно оновлюється, треба стежити, щоб не відстати. Не можна стояти на місці, тому що коли ти стоїш на місці – ти йдеш назад.

Через деякий час, коли я освоїлася, робота «утрамбувалася» і пішла налагоджено, зрозуміла, що можу і хочу  приділяти час чомусь іншому. Переключатися. Просто як відпочинок.

Раніше весільний бізнес був моєю основною і доволі прибутковою роботою, а сфера ІТ – захопленням. Тепер робота в ІТ моя основна, а дизайн весільного одягу – моє хобі.

Зараз  успішно працюю з весільним салоном  в Римі.  Власниця салону сама мене знайшла і запропонувала співпрацю. З урахуванням побажань італійських замовників, а там тенденції весільної моди дещо відмінні від наших, розробляю дизайн сукні, вишуковую родзинки для кожної моделі, шиємо і вже готові віддаємо в Рим. Отримую задоволення від того, що вони користуються там попитом.

Проектую сукні для салону в Італії і керую проектами – мені це вдається і навіть дуже класно допомагає в житті. Дизайн суконь – це тепер захоплення, яке допомагає не «вигоріти» на основній роботі.

Пам‘ятаю, як Викладач курсів англійської мови Юлія Никитенко нам наголошувала, що обов’язково треба мати якесь хобі, щоб робота не «з‘їдала» увесь твій час. В якийсь момент помітила, що зі мною воно так і є. Навіть, коли я відпочивала фізично, десь подорожуючи, подумки продовжувала «прокручувати» роботу. Мені захотілося щось робити для душі. Тепер, коли я моделюю сукню – повністю переключаюся і це мені допомагає зі «свіжими» думками повертатися до роботи в компанії.

 

- Це унікально. Здавалося досить віддалені сфери, а в тебе вони так успішно поєднуються…

- Насправді, ІТшники мають багато «непоєднуваних» захоплень. Це дуже цікаве середовище. Наприклад, в нашій компанії є працівники, які займаються обладнанням різних «наворотів» для велосипедів, які призначені для професійної їзди. Є такі, які займаються виготовленням меблів з лози. Хтось захоплюється футболом, є навіть, футбольна ІТ-Ліга. 

До речі, в нашій компанії працював програміст, який дуже захоплювався приготуванням страв. Потім це його так захопило, що він залишив професійне програмування  і зараз працює шеф-кухарем в одній з відомих львівських ресторацій.

Насправді, робота в ІТ-сфері дуже багатогранна. Вона дає широкий простір для змін. В моїй компанії  є багато навіть «внутрішніх» змін: працівниця з верстки перейшла дизайнером, а працівник техпідтримки вивчив програмування і зараз програміст. Тобто, завжди є можливості змінювати.  При цьому, навіть не обов’язково змінювати компанію. Якщо подобається сама сфера, але набридло робити те, що ти робиш – можна змінити напрямок. Для цього є великий вибір.

- У чому вбачаєш запоруку успіху в житті?

- Не обмежуватися досягнутим і не уникати змін. Довкола багато людей, які не отримують задоволення від роботи, але вони не міняють нічого. Якщо отримуєш  захоплення від роботи – життя цікавіше. Часом – це просто крок до змін, навіть, якщо на думку спадає, що це зовсім відмінна сфера.

Насправді, в ІТ працюють дуже різні люди. Дуже багато компаній потребують людей не математичного складу розуму, а різних напрямків роботи. На ринку завжди потрібні  програмісти. Але потрібно також багато людей, таких як менеджмент, який вміє правильно з ними співпрацювати і управляти всім цим. Коли в нас розвивалася ІТ-сфера, були в основному програмісти і керівник компанії. Потім виникла потреба в Тест-інженерах і керівниках проектів.

Все розвивається дуже стрімко і завтра стануть більш затребуваними нові напрямки. Тому вважаю, що запорука успіху в житті – не уникати змін, а йти їм назустріч. А ще головне – мати мету і прагнути її досягти. Це діє в усіх сферах!

 

                                                                                                Записала Оксана Жулевич